30 червня 2021 року Державною установою «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» спільно з Українським союзом промисловців і підприємців в рамках Меморандуму співробітництва між УСПП та НАНУ від 27 квітня 2021 року та на виконання відповідного Плану спільних дій на 2021 рік проведено ІІ Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ. Провідною тематикою заходу стало обговорення Концепції оновлення Цивільного кодексу України та наслідків можливої реалізації її окремих положень, зокрема, положення 1.1 щодо беззаперечного скасування Господарського кодексу України як передумови оновлення Цивільного кодексу, вплив цієї ініціативи на реальний сектор економіки та виконання Україною міжнародних зобов`язань в рамках виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
З доповідями виступили як присутні, так і учасники онлайн (загалом 10 осіб), також були присутні онлайн у якості слухачів 35 осіб (представники асоціацій підприємств, державних та комунальних підприємств, громадських організацій, експертних центрів, науковці, представники правничих ЗМІ тощо), чиї права та інтереси прямо зачіпають положення Концепції оновлення Цивільного кодексу України (в т.ч. скасування Господарського кодексу).
ІІ Форум привітальним словом та доповіддю відкрив Президент УСПП А.К. Кінах, який відзначив що Цивільний кодекс України справді потребує оновлення. Втім, кожна нормативна зміна повинна прийматися тільки після техніко-економічного та соціально-економічного обґрунтування. Взагалі реформи в Україні «страждають» через відірваність від реального стану справ, адже ні аналізу, ні прогнозу наслідків не проводиться. «Потрібне безумовне наукове супроводження будь-якої з реформ, включаючи і оновлення Цивільного кодексу. Інакше існує багато ризиків, що прийняті рішення лиш нашкодять реальному сектору економіки, платоспроможності громадян. Остання критично низька – за даними ООН, 60% українців на межі чи за межею бідності. Ріст цін і тарифів випереджає ріст платоспроможності. Це неприпустима ситуація», – наголосив лідер ділової спільноти.
Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України чл.-кор. НАН України В.А. Устименко, у свою чергу, відмітив, що експерти наукової установи, практикуючі юристи вважають хибним рішення ліквідацію Господарського кодексу. «Кожен нормативний акт у сфері господарювання повинен проходити перевірку ефективності і тільки тоді прийматися рішення про внесення тих чи інших змін», – підкреслив В.А. Устименко. На його думку, такий крок може призвести до низки негативних наслідків: ліквідації комунальних підприємств, що є свавільним втручанням в комунальний сектор економіки, зникнення господарчих об’єктів і асоціацій, скасування права господарчого відання і корпоративного управління.
Старший науковий співробітник Інституту, д.ю.н. В.О. Коверзнев також підтвердив, що практична реалізація згаданої Концепції фактично ставить під заборону існування комунальних підприємств. Ліквідація Господарського кодексу може призвести до вимушеної реорганізації шляхом перетворення або примусової ліквідації сотень тисяч суб’єктів господарювання, організаційно-правова форма котрих не передбачена Цивільним кодексом. Таке перетворення комунальних підприємств на господарські товариства позбавить їх права на податкові та інші пільги, що призведе до підвищення цін і тарифів для населення. Також виникнуть труднощі у роботі раніше комунальних закладів освіти, медицини і спорту – місцеві бюджети не зможуть по закону виплачувати зарплати працівникам таких закладів, бо де-факто вони не будуть комунальними чи державними. Відтак, раніше безкоштовна освіта чи послуги в сфері охорони здоров’я стануть виключно платними? Хибним В.О. Коверзнев вважає і відмову від права господарчого відання і управління, на застарілість якого посилаються автори Концепції. Зокрема, він зазначає, що схожі норми існують в країнах ЄС, наприклад, в Чехії. «Не можна раптово ліквідовувати Господарський кодекс, бо за цим буде колапс економіки», – наголосив він.
Також виступили д.ю.н., проф. Р.А. Джабраілов, голова адвокатського об’єднання «Крижанівський та Партнери» С.В. Крижанівський, Голова Конституційного сектору Майдану Л.А. Олійник, член Громадської спілки «Інноваційна Орхуська мережа територіальних громад України та міста Києва» М.В. Козловська, доцент кафедри цивільного права та процесу Донецького національного університету імені Василя Стуса Л.П. Амелічева, с.н.с. О.Ю. Ілларіонов та ін.
Учасники ІІ Форуму відзначили, що наразі необхідно перейнятися моніторингом, інвентаризацією та якісним оновленням всього масиву господарського законодавства. Експерти обговорили напрями подальшої модернізації положень Господарського кодексу України та нарощування його регулюючого потенціалу за критерієм включення правових норм, затребуваних практикою організації та здійснення господарської діяльності, відзначили необхідність подальшої спільної роботи над важливими законопроєктами, як то, наприклад, Проєкт Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо узгодження з положеннями Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів) реєстр. № 4164 від 29 вересня 2020 року, важливість та мета якого вже видна з самої назви.
Підсумували результати роботи ІІ Форуму Президент УСПП А.К. Кінах та директор Інституту, чл.-кор. НАН України В.А. Устименко.
За результатами ІІ Форуму громадської підтримки проєвропейських правових реформ визначено перелік спільних дій та рекомендацій:
- Необхідне підсилення комунікації, зміцнення постійно діючого діалогу щодо законотворчої роботи між всіма суб’єктами, в т.ч. щодо оновлення Цивільного кодексу України з відповідним науковим супроводженням, на тих засадах, що діалог – важлива складова зобов’язань України в рамках виконання положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, ратифікації директив ЄС в частині соціального діалогу в трикутнику Уряд-профспілки-роботодавці, що має стати тим майданчиком вироблення обґрунтованих рішень цивілізованим конституційним шляхом.
- Потребують оновлення повноваження Робочої групи щодо оновлення цивільного законодавства, створеної розпорядженням Голови Верховної Ради України, на поточний (2021) рік. Дана Робоча група працює безсистемно, без залучення необхідних фахівців, науковців, експертів.
- Слід повернутися до питання створення аналогічної Робочої групи щодо оновлення господарського законодавства з визначенням персонального складу, параметрів діяльності та співпраці з вже створеною Робочою групою з оновлення цивільного законодавства, та обов’язковим залученням до роботи Робочої групи наукових кіл. Така Робоча група матиме на меті вироблення системного бачення модернізації господарського законодавства та його можливої рекодифікації – оновлення положень Господарського кодексу України.
- Необхідно визнати неприпустимим сьогодні за всіх обставин різку зміну правового забезпечення майнових відносин, правового статусу власності, що впливає на параметри платоспроможності населення, доступу до послуг (комунальні, медичні, освітні тощо). А якщо вже і змінювати якісь положення, то такі зміни обов’язково повинні мати під собою техніко-економічне, соціально-економічне обґрунтування з прогнозами наслідків реалізації таких кроків. Необхідно забезпечити збереження існуючих інститутів оперативного господарського відання і управління як підстав реалізації свої функцій і державою, і місцевими громадами.
- Рекомендується врахувати і суб’єктами законодавчої ініціативи, і керівництвом Верховної Ради України положення, аргументацію та висновки, викладені в Науково-експертному висновку до Концепції оновлення Цивільного кодексу України, пропонується його розповсюдити серед широкого кола осіб, зокрема надіслати Президенту України, Уряду України, головам комітетів, депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України.
- Безумовно підтримати та здійснити додаткові заходи щодо подальшого просування Проєкту Закону про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо узгодження з положеннями Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів) реєстр. № 4164 від 29 вересня 2020 року (звернення до керівництва держави, керівництва Верховної Ради України, відповідальних комітетів, депутатських фракцій і груп, виступи в ЗМІ тощо), який стане першим кроком до вирішення неузгодженостей між Господарським, Цивільним кодексами та іншими актами господарського законодавства.
Довідково.
Форум громадської підтримки проєвропейських реформ є дискусійною платформою на постійній основі для обговорення актуальних проблем розвитку правової системи України (та окремих її галузей, інститутів тощо) з метою реалізації стратегічного курсу держави щодо асоціації і членства в Європейському Союзі, підтримки та розвитку галузей та сфер реальної економіки.
Наукова та експертна підтримка правового забезпечення розвитку реального сектору економіки – пріоритетний напрям діяльності Інституту в партнерстві з комітетами Верховної Ради України, органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання всіх форм власності, громадськими організаціями та бізнес-асоціаціями, судами всіх рівнів, науковими установами та відповідними провідними кафедрами закладів вищої освіти України та Європи. Подібні заходи дозволяють акумулювати та узагальнювати думки громадянського суспільства та доносити сформульовані пропозиції до зацікавлених суб’єктів владних повноважень. Нагадаємо, що 17 лютого 2021 року відбувся І Форум громадської підтримки проєвропейських правових реформ.