27 січня 2025 року відбулося засідання Вченої ради Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України».
Директор Інституту, член-кореспондент НАН України та НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Володимир Устименко ознайомив членів Вченої ради із запитом на відкриття наукової роботи «Методологічні засади нормопроєктування у контексті адаптації до права Європейського Союзу», підготовленим у рамках Цільової програми наукових досліджень НАН України «Правотворчість в Україні: доктринальні засади, правове регулювання і практика здійснення» на 2025–2027 роки. Основною метою наукового дослідження є обґрунтування наукових підходів щодо визначення методологічних засад здійснення нормопроєктної діяльності з урахуванням правотворчої практики ЄС та юридичної техніки підготовки актів права ЄС. Виконання цієї теми можна вважати відправним етапом реалізації функції НАН України щодо розроблення Наукової концепції розвитку законодавства України, що передбачено Законом України «Про правотворчу діяльність». За підсумками роботи над темою очікується розроблення: наукових підходів до інтеграції у національну правотворчу діяльність у якості методологічної основи нормопроєктування кроссекторальних принципів та «горизонтальних» цілей; керівних принципів з нормопроєктування з урахуванням техніко-юридичних прийомів, інтегрованих у правотворчу діяльність ЄС. Вчена рада одноголосно рекомендувала представлений запит на відкриття наукової роботи до участі в конкурсі.
Далі із запитом на відкриття додаткової відомчої теми НДР для молодих вчених за тематикою наукових повідомлень на засіданнях Президії НАН України виступив т.в.о. ученого секретаря Інституту, кандидат юридичних наук Олександр Трегуб. Тема пропонованого наукового проєкту – «Модернізація правових засад управління відходами від руйнувань». Основною метою наукового дослідження є підготовка науково обґрунтованих пропозицій щодо модернізації правових засад управління відходами від руйнувань з урахуванням викликів воєнного стану, пріоритетів повоєнного відновлення та норм права ЄС. Перший етап дослідження планується присвятити стану та можливостям підвищення ефективності правового регулювання відносин у сфері управління відходами від руйнувань на основі норм права ЄС, другий – шляхам удосконалення правового регулювання відносин у сфері управління відходами від руйнувань в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Запит на відкриття цієї роботи також отримав позитивну оцінку з боку членів Вченої ради і був рекомендований до подання на розгляд Відділення економіки НАН України.
Засідання продовжилося обговоренням проєкту Стратегія розвитку Державної установи «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» до 2030 року. Як відзначив під час виступу директор Інституту Володимир Устименко, нова стратегія є результатом осмислення досвіду реалізації попередньої стратегії, проходження державної атестації за оновленою методикою МОН України і враховує тенденції розвитку сфери наукової і науково-технічної діяльності, останні зміни в законодавстві України, а також Концепцію розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки та план заходів з її реалізації. Стратегія розвитку Інституту до 2030 року визначає місію, візію, мету, пріоритетні напрями наукових досліджень, стратегічні напрями та завдання розвитку Інституту, стратегічні напрями розвитку наукової діяльності його структурних підрозділів, ресурсне забезпечення реалізації відповідних напрямів, а також встановлює індикатори розвитку та очікувані результати. Метою Стратегії є поступальний розвиток та сприяння зростанню ролі Інституту як провідної наукової установи у сфері досліджень правового забезпечення економічних відносин з урахуванням викликів воєнного часу, повоєнної трансформації та пришвидшення процесу інтеграції України до ЄС. За підсумками ознайомлення із документом, заслуховування доповіді та внесення певних редакційних уточнень Вчена рада схвалила запропоновану Стратегію розвитку Інституту до 2030 року.
Окрім основних пунктів порядку денного, на засіданні було обговорено окремі питання організаційного характеру.