23-25 листопада 2020 року відбувся Перший Регіональний форум з питань бізнесу та прав людини у Східній Європі та Центральній Азії, участь у якому взяли директорка Центру перспективних досліджень і співробітництва з прав людини у сфері економіки Інституту Алевтина Євгенівна Санченко, та його експертка Анастасія Володимирівна Токунова.
Організаторами Форуму було зазначено, що після публікації низкою країн Західної Європи Національних Планів Дій щодо бізнесу та прав людини, уряди Східної Європи та Центральної Азії також почали розглядати питання бізнесу та прав людини як таке, що потребує віддзеркалення на національних рівнях. Так, Грузія включила розділ про бізнес та права людини до свого Національного Плану Дій з прав людини на 2018-2020 роки; наприкінці 2019 року Україною було здійснено національну базову оцінку стосовно даного питання; Азербайджан, Україна та Узбекистан взяли на себе зобов’язання щодо розробки Національних Планів Дій найближчим часом.
Незважаючи на ці позитивні зрушення, країни Східної Європи та Центральної Азії стикаються із низкою проблем в даній сфері, включаючи низький рівень обізнаності щодо бізнесу та прав людини, дискримінацію. порушення трудових прав, порушення екологічних прав (в т.ч. через відсутність сучасного управління викидами та безвідходних технологій), недостатність зусиль для захисту від зловживань щодо економічних питань, включаючи корупцію. Свобода об’єднань регулярно порушується через утиски профспілок. Нарешті, судові засоби захисту часто є неефективними через низьку обізнаність працівників про їх права, високу вартість судових процесів, складні корпоративні структури, затримку вирішення справ та перешкоди у виконанні судових наказів. Дискусія, яка мала місце під час заходу, та до якої організатори залучили представників та представниць урядів, національних правозахисних установ, організацій громадянського суспільства, бізнесу та трудових організацій, була спрямована на вирішення даних питань, а також – на створення умов для подальшого розвитку концепції бізнесу і прав людини.
Зокрема, особливу увагу було приділено обов’язку держави захищати права людини у бізнес-контексті у Східній Європі та Центральній Азії, належній обачності щодо прав людини, покращенню підзвітності та доступу до засобів правового захисту, зміцненню партнерства для вирішення системних проблем, міграції та примусовій праці тощо, а також таким наскрізним питанням, як гендерний вимір відносно даної тематики, її зв’язок із Цілями Сталого Розвитку, тощо.