27 липня 2021 року за участі члена Президії НАН України, директора ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К.Мамутова НАН України» В.А. Устименка та члена Президії НАН України А.Г. Наумовця відбулося засідання Антикризової ради громадських організації України та Правління Українського союзу промисловців і підприємців у режимі відеоконференції в програмі Zoom.
У доповіді президента УСПП Кінаха А.К. було відзначено, що відновлення економіки країни відбувається обмежено повільними темпами. Бракує реалізованих структурних змін та ефективного правового захисту підприємців.
Реальний ВВП у I кварталі 2021 року зменшився порівняно з I кварталом 2020 року – на 2,0%.
Ризик запровадження чергового етапу карантинних заходів у випадку зростання захворюваності на COVID-19, а відтак і збільшення додаткових витрат для бізнесу, зберігається. Водночас вакцинація в країні поки відбувається повільно – станом на 20 липня хоча б одну дозу вакцини в Україні отримало лише 6,7% населення.
Упродовж січня – травня 2021р. чисельність населення зменшилася на 180,1 тис. осіб. У січні – травні 2020 року цей від’ємний протягом останнього часу показник був значно менший – 116, 7 тис. осіб. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 37 живонароджених (за аналогічний період минулого року на 100 померлих було– 48 живонароджених).
У січні – червні 2021 р. порівняно із падінням на рівні до 8% протягом першого півріччя 2020 р. промисловість додала лише 2,1%. У будівництві наразі ще тривають негативні тенденції (мінус 6,1% у січні – травні 2021р. порівняно із січнем – травнем 2020 р., коли також відмічалось аналогічне зниження виробництва). У агропромисловому комплексі за півроку до такого ж періоду 2020 року падіння становило 8,2%.
Рівень капітальних інвестицій за перший квартал поточного року знизився на 9,5% та знаходиться, за експертними оцінками, на історично низькому рівні 9,7% ВВП.
Один із ключових короткострокових ризиків для економіки України – пікові виплати за державним боргом в обсязі понад 3 млрд дол. США, що припадають на третій квартал цього року. Загалом, протягом наступних дванадцяти місяців лише валютні виплати уряду та НБУ за державним і гарантованим державою боргом перевищать 10 млрд дол. Тільки за перший квартал витрати державного бюджету на погашення й обслуговування боргових і гарантованих державою зобов’язань, порівняно з відповідним періодом 2020 року, зросли на 56% до 147 млрд грн і становили 38% витрат державного бюджету.
Посилення інфляційних ризиків від початку 2021 року відбувається на тлі зростання основних складових формування споживчих цін – вартості енергоресурсів, зокрема у червні 2021 до червня 2020 на електроенергію на 36,6%, природний газ – 75,3%.
Дисбаланси у функціонуванні енергоринку, що призводять до виникнення комерційного дефіциту електроенергії, штучних радикальних коливань цін для споживачів у промисловому секторі та формують передумови для наступних криз у енергосистемі у ході підготовки на опалювального сезону (Станом на 19 липня в ремонті перебувало п’ять блоків ЕК «Енергоатом», через відсутність палива перебували в простої 14 теплових енергоблоків: дев’ять – на ТЕС і п’ять – на ТЕЦ. Ще вісім блоків стояли на аварійному ремонті).
Рівень безробіття населення (за методологією МОП) зріс з 8,6% до 10,5% робочої сили (у країнах Європейського Союзу рівень безробіття за такий же період зріс з 6,4% до 7,3%). Кількість безробітного населення в середньому за І квартал 2021 року, у порівнянні з І кварталом 2020 року, зросла на 257 тис. осіб та становила 1,8 млн осіб.
Оцінки населенням рівня свого добробуту все ще нижчі за допандемічний рівень. Згідно соціологічних опитувань, більше половини населення України вважає свій дохід недостатнім для життя, адже доходів їм вистачає лише на базові витрати. Ця частка протягом року зросла на 10 в. п.
За цих умов країна наразі не має затвердженого у парламенті національного плану для відновлення економіки та відповідного плану оперативних та середньострокових заходів із законодавчого забезпечення ініціатив Уряду. Програма діяльності Уряду існує у форматі робочої чернетки, а про секторальні антикризові програми мінімізації наслідків коронакризи останнім часом взагалі немає мови.
Бізнес в очікуванні нового фіскального наступу у пошуках «ресурсозабезпечення» доходів бюджету на наступний рік. Про це свідчать зміни до податкового кодексу, запропоновані в урядовому законопроекті №5600, що передбачає нарощування фіскального тиску на бізнес, збільшує податкове та адміністративне навантаження, не пропонуючи компенсаторів заради стимулювання розвитку вітчизняного виробництва.
До цього часу без зрушень залишається процес законодавчого врегулювання локалізації в інтересах підприємств вітчизняного машинобудування та інші можливі заходи стосовно підтримки промислового виробництва. Водночас здійснюються спроби розширення адміністративного втручання та фінансового навантаження на діяльність підприємств, зокрема через удосконалення екологічного законодавства (законопроекти № 4167, № 5339 тощо), що також мають на меті збільшення надходжень до бюджету за рахунок працюючого бізнесу підприємств через впливу з боку контролюючих органів.
Обговорення доповіді відбулося за участі Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України Любченка О.М., в.о. Голови Держенергоефективності Гури К.Ю., президента Будівельної Палати України Шилюка П.С., керівника Міжнародного представництва УСПП в Республіці Білорусь Лапутя М.С., голова Правління – Генерального директора ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» Коваленко А.А. та інших учасників засідання.
До проекту рішення на заклик президента УСПП Кінаха А.К. директором ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К.Мамутова НАН України» В.А. Устименком було внесено ряд пропозицій, які були направлені на адресу УСПП.