26 вересня в залі засідань Президії Національної академії наук України відбулося організаційне засідання Консультативно-наукової ради Рахункової палати. У заході взяли участь представники науково-освітньої та експертної спільноти, міжнародні експерти, представники Рахункової палати.
Відкриваючи засідання, голова Консультативно-наукової ради Рахункової палати, віцепрезидент НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук, професор Олег Рафальський привітав присутніх з початком співпраці, представив членів Ради та висловив сподівання на подальшу плідну роботу.
З вітальним словом до учасників засідання звернулася Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, яка наголосила на важливості відновлення співпраці інституції з науковою спільнотою, особливо в контексті очікуваного ухвалення змін до закону «Про Рахункову палату», які передбачають певне розширення повноважень інституції.
Державну установу «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» на засіданні представляв директор, член Президії НАН України, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Володимир Устименко, який акцентував увагу на відповідності українського законодавства Женевській конвенції 1949 року щодо утримання військовополонених. Експертна оцінка науковців Інституту, представлена у доповіді керівника Інституту, свідчить про виконання Україною вимог міжнародного законодавства як в контексті прав військовополонених, так і обов’язків нашої держави щодо їх забезпечення. При цьому були позначені певні позиції, що мають знайти своє відображення у правовому регулюванні поводження із цією категорією осіб. Зазначене може бути використане у контексті економічного виміру компенсації витрат нашої країни після закінчення війни за рахунок агресора.
Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України на засіданні представляв директор, член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України Олексій Кот. У своєму виступі він зазначив, що аналіз практик міжнародних юрисдикційних органів щодо репарацій є надактуальним. Досвід показує, що багато держав, які постраждали від агресії, прагнули отримати репарації через міжнародні суди та органи. На національному рівні Україна вже розробила певні механізми компенсацій, зокрема через спеціальні закони та фонди для повоєнного відновлення. Однак, відсутність методики визначення збитків щодо утримання військовополонених та чітких механізмів стягнення репарацій потребує додаткового регулювання. Найбільш доцільним є створення міжнародного договору про припинення вогню, що містив би зобов’язання РФ щодо виплати репарацій під юрисдикцією Міжнародного суду ООН.
Учасники обговорили пріоритетні завдання Рахункової палати на 2024-2025 роки, стан та наукові рекомендації щодо імплементації міжнародних стандартів INTOSAI, питання підготовки наукового обґрунтування (аналізу) відповідності чинних нормативно-правових актів нормам і положенням Женевської конвенції, а також аналіз практик міжнародних юрисдикційних органів щодо репарацій.
У підсумку засідання було ухвалено План роботи Консультативно-наукової ради Рахункової палати на 2024-2025 роки та розглянуто перший експертний висновок. Також ухвалено рішення про створення Тимчасових комісій, які в подальшому будуть готувати наукове обґрунтування запитів від Голови та членів Рахункової палати, а також експертні рекомендації щодо заходів зовнішнього фінансового контролю.
Детальніше із результатами засідання можна ознайомитися на сайті Рахункової палати