Співпраця Інституту з ВД «Академперіодика» НАН України розпочалася не так давно, але одразу показала свою плідність і взаємну корисність: наша взаємодія не обмежується лише виданням наукового фахового журналу «Економіка та право», але і відкриває широкі можливості для участі в цікавих наукових заходах для налагодження взаємодії фахівців і збагачення новими знаннями.
28 травня 2015 р. ВД «Академперіодика» НАН України було організовано проведення V Науково-практичної конференції «Наукова періодика: традиції та інновації», що відбулася у Головній астрономічній обсерваторії (ГАО) НАН України.
ГАО НАН України було засновано 17 липня 1944 р. з ініціативи відомого вченого, астронома й геофізика Олександра Яковича Орлова (1880 – 1954).
Розташована вона у мальовничій місцині за 12 км на південь від центра Києва в Голосіївському лісі (звідси походить її неофіційна назва – Голосіївська).
Зусиллями ГАО були побудовані спостережні бази на горі Майданак (Узбекистан), у м. Таріха (Болівія) та високогірна обсерваторія на піку Терскол (Приельбрусся, Россійська Федерація), оснащена двометровим телескопом. У 1992 р. на базі цієї Обсерваторії створено Міжнародний центр астрономічних і медико-екологічних досліджень НАН України та РАН.
Вчений секретар, к.ю.н., с.н.с. Ірина Кременовська та аспірант Олексій Святогор з колегою – старшим науковим співробітником Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України – к.т.н. Ольгою Кряжич, з якою пов’язує і дружба, і тривала наукова співпраця.
Так, за результатами спільних наукових досліджень було опубліковано низку праць, у яких актуалізовано проблематику моделювання ризиків настання соціальних та економічних наслудків для техногенно навантежених територій, розроблення алгоритмім системи підтримки прийняття управлінських рішень під час розв’язання екологічних проблем, забезпечення екологічної безпеки тощо
Крім того, Ольга Кряжич є виконавчим редактором міжнародного наукового журналу «Математичне моделювання в економіці», в якому постійно публікуються і наукові праці вчених нашого Інституту.
У межах конференції було розгорнуто інформаційні виставки: «Періодичні видання ВД «Академперіодика» НАН України» та «Книги ВД «Академперіодика» НАН України». Приємно бачити, що серед цих видань тепер посів своє місце і журнал «Економіка та право».
Урочиста частина конференції розпочалася виступами представників керівництва ВД «Академперіодика» та врученням нагород кращим працівникам.
З великою цікавістю гості конференції переглянули створений до ювілею установи фільм про історію становлення та діяльність ВД «Академперіодика».
Після демонстрації фільму оплесками зустрічали його творців – працьовитих і талановитих співробітників видавництва.
Після перерви відбулися пізнавальні майстер-класи.
- Оформлення пристатейних списків літератури. Використання reference-manager (Тихонкова Ірина Олександрівна, канд. біол. наук, ст. наук. співроб. Інституту молекулярної біології і генетики НАН України);
- Методика створення pdf-файлів для подальшої додрукарської підготовки (Туровський Олексій Віталійович, провідний інженер відділу додрукарської підготовки видань Видавничого дому «Академперіодика» НАН України; Кубарєв Сергій Володимирович, начальник відділу додрукарської підготовки видань Видавничого дому «Академперіодика» НАН України).
Під час засідання конференції було заслухано низку цікавих виступів учасників з питань, які стосуються відповідності академічної наукової періодики критеріям міжнародних журналів, рекомендацій щодо вдосконалення редакційних політик українських наукових видань, бібліотечних та семантичних веб-технологій в організації доступу до наукової періодики, видання етимологічної літератури та інших актуальних проблем видавничого сьогодення.
Тему доповіді вченого секретаря – к.ю.н., с.н.с. Ірини Кременовської було присвячено проблемі виявлення та викорінення плагіату у наукових виданнях:
– Одночасно зі збільшенням кількості вищих навчальних закладів та інших суб’єктів надання послуг у сфері вищої освіти (зокрема, різного роду громадських організацій) зростає й кількість засновуваних ними друкованих засобів масової інформації – наукових видань, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних досліджень. Однак при цьому залишається очевидним брак якісних наукових публікацій, які складають зміст цих видань. Наразі замало дійсно цікавих наукових творів, у яких актуалізувалися би ті чи інші наукові проблеми та, відповідно, пропонувалися конкретні шляхи їх розв’язання.
Деякі автори, на жаль, вважають нормою такий примітивний і формальний підхід до апробації результатів власних наукових досліджень: взяти якусь частину тексту дисертації – подати до того чи іншого наукового видання – відобразити результат публікації в авторефераті. Цей підхід призводить до того, що на наукову періодику не повною мірою поширюються закони діалектики, зокрема кількісні зміни не переходять у якісні, та й за формального підходу цього статися просто не може.
Слід з усією неупередженістю визнати, що не в усіх редакційних колегіях наукових видань належним чином організовано систему внутрішнього рецензування наукових творів, які приймаються від авторів. Безперечно, сформувати черговий номер видання та вчасно подати його до видавництва – завдання важливе й відповідальне, але не менш принциповим питанням залишається й забезпечення відповідної якості його змісту, адже в іншому разі видання навряд чи може вважатися конкурентоздатним серед інших або визнаватися популярним і авторитетним.
Унаслідок цього трапляються випадки опублікування авторами творів, які містять запозичення з праць інших науковців (плагіат), елементи компіляції або, що нічим не ліпше, – пустопорожні твердження та «переспівування» під своїм ім’ям думок інших фахівців.
(переглянути повний текст).
Залучення науковців до законотворчого процесу є ключовою умовою досягнення прогресивних змін, – цій тематиці було присвячено наукову доповідь адвоката, журналіста, аспіранта Інституту Олексія Святогора:
– Наука, наукові знання, навички науковців всіх галузей знань (як природничих, так і суспільних) – мають бути рушійними та визначальними при здійсненні функції нормотворення. Кожен законопроект може розглядатися виключно після його аналізу та обговорення науковим товариством, проведення наукових експертиз та наукових слухань. Це є професійним підходом, на противагу від дилетантського підходу та «громадських слухань». При цьому, жодним чином не заперечуючи проти участі і ролі громадськості в визначення напрямів розвитку держави та суспільства все ж маємо вказати, що кожен повинен займатися своїми справами: кримінологи мають визначати шляхи подолання злочинності, медики – яким чином та в яких об’ємах має відбуватися щеплення, екологи, економісти та енергетики – яким чином має розвиватися енергетична галузь держави, які мають бути тарифи та який баланс енергетичних підприємств (за технологією виробництва електричної енергії) має бути на території держави.
Зрештою, саме з метою впливу на суспільство, визначення розумних та виважених шляхів його розвитку і існують наукові та академічні установи, які ми всі тут представляємо. Інших шляхів не існує і ми просто не маємо права мовчати та спостерігати за невіглаством і безглуздим популізмом та вакханалією в сфері нормотворення та реалізації суспільного розвитку.
(переглянути повний текст)
Захоплюючі враження від участі у конференції залишило відвідування Музею історії ГАО НАН України.
Музей було створено 2004 р. до 60-річчя ГАО.
Завідувач музею – провідний інженер Б.В. Гресь.
У музеї висвітлено сторінки створення Обсерваторії, зберігаються перші телескопи ГАО.
Окремі стенди присвячено першим співробітникам.
Імена співробітників ГАО НАН України закарбовано навіть у космосі: кратери на Місяці названо на честь О.Я. Орлова, А.О. Яковкіна та І.В. Гаврилова.
Малі планети названо іменами співробітників ГАО: № 2724 «Орлов» (на честь О.Я. Орлова), № 2728 «Яцків» (на честь Я.С. Яцківа), № 3965 «Конопльова» (на честь В.П. Конопльової), № 3966 «Шульназарія» (на честь Л.М. Шульмана та Г.К. Назарчук), № 7628 «Євгеніфедоров» (на честь Є.П. Федорова), № 14346 «Жиляєв» (на честь Б.Ю. Жиляєва), № 18114 «Розенбуш» (на честь В.К. Розенбуш).