Серед усіх галузей права господарське право можна впевнено вважати однією з небагатьох дійсно «живих» галузей, що послідовно розвивається та дістає дедалі більшого визнання законодавцями не лише України, але й інших країн, які мають спільне минуле з нашою, а тепер переймають передовий досвід вітчизняних фахівців (як це відбувалося, наприклад, у Республіці Казахстан, де нещодавно було ухвалено Підприємницький кодекс).
Спільна праця у напрямі подальшого становлення, а також модернізації сучасного господарського права і законодавства гуртує однодумців і зміцнює співпрацю вчених і практиків.
Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака було організовано науково-практичний круглий стіл «Актуальні проблеми господарського права та процесу», що відбувся 30 жовтня у м. Києві за участі представників провідних наукових установ і вищих навчальних закладів України.
Від Інституту економіко-правових досліджень участь у роботі круглого столу взяли представники керівництва, найактивніші науковці та аспіранти.
Директор Інституту – д.ю.н., професор, заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України Володимир Устименко на початку свого виступу, користуючись нагодою, передав щирі вітання від почесного директора нашого Інституту – академіка НАН і НАПрН України Валентина Мамутова, який усією душею підтримує колег і бажає всім плідної роботи: Валентин Карлович, незважаючи на стан здоров’я, продовжує брати участь у житті установи та завжди цікавиться усіма подіями та напрацюваннями колег.
Доповідь Володимира Анатолійовича було присвячено висвітленню деяких напрямів розвитку господарського права в сучасних умовах. Не було обійдено увагою і проблеми врегулювання окремих нюансів здійснення господарської діяльності внутрішньо переміщеними особами, правових режимів господарювання і оподаткування на прифронтових територіях.
Завідувач сектором – д.ю.н., с.н.с. Гульнара Джумагельдієва у своєму виступі подала власні напрацювання щодо визначення напрямів реформування енергетичного законодавства в умовах проведення АТО на Донбасі. Зокрема, стосовно відновлення виробничої та промислової інфраструктури Донбасі дослідницею було наведено пропозиції щодо запровадження досвіду деяких зарубіжних країн зі створення на цих територіях технопарків і підприємств, які використовуватимуть альтернативні джерела енергії.
Проблему використання альтернативних і відновлювальних джерел енергії, в тому числі встановлення «зелених» тарифів, було порушено і в доповіді вченого секретаря – к.ю.н., с.н.с. Ірини Кременовської, яка навела низку переконливих аргументів на користь того, що застосування «зелених» тарифів є виправданим лише для тих технологій, які у певній перспективі стануть економічно конкурентоздатними.
Тобто «зелені» тарифи повинні встановлюватися для доведення перспективних технологій (установок) до такого рівня, коли собівартість енергії від них стає рівною або меншою за існуючі технології чи установки.
Науковий співробітник – к.ю.н. Наталія Герасименко репрезентувала цікаві результати своїх напрацювань з питань правового забезпечення функціонування комунальних банків у контексті державної регіональної політики.
Також участь у роботі науково-практичного столу взяли заступник завідувача відділу проблем модернізації господарського права і законодавства – д.ю.н., доцент Руслан Джабраілов і аспірант Інституту Олена Колосова з доповіддю на тему «Напрями реформування законодавства України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання з урахуванням досвіду країн-членів ЄС».
Цінні напрацювання та висновки за результатами аналізу зарубіжної практики (а саме досвіду Грузії), аналогів яким до цього часу в юридичній літературі фактично не було, виклав у своїй доповіді аспірант Інституту – адвокат, журналіст Олексій Святогор. Автором було наведено відповіді на його інформаційний запит до Міністерства юстиції Грузії, і на основі цієї інформації (слід зазначити, що наші грузинські колеги направили докладну та розгорнуту відповідь з перекладом українською, який було завірено нотаріально, – а це свідчить про їхню глибоку повагу й уважне ставлення до всіх суб’єктів звернення, навіть якщо вони є громадянами іншої країни). Отже, започаткована у Грузії практика використання відкритих реєстрів боржників і боржників, які перебувають у розшуку, а також поширення компетенції приватних виконавців, безумовно, є позитивними чинниками, які слід враховувати і наслідувати під час здійснення законодавчих реформ у нашій країні. Україна зараз має унікальний шанс скористатися досвідом, який набули наші найближчі сусіди, зважити на недоліки, помилки, прогалини, неузгодженості, конфлікти норм права та законодавства з тим, аби перенести у національне законодавство все корисне та апробоване на практиці сусідніми державами, які дещо раніше зважилися засіяти те ж саме правове поле (за винятком незначних розбіжностей національно-етнічного та економіко-політичного характеру).