– Шановні колеги, передусім, є гарна новина для всіх вчених-господарників, – звернувся до присутніх директор Інституту – член-кореспондент НАПрН України Володимир Устименко, – наша співпраця з колегами з Республіки Казахстан принесла довгоочікуваний і вельми суттєвий результат: днями президент Республіки Казахстан підписав ухвалений Парламентом Підприємницький кодекс!
Фахівці з нашого Інституту свого часу брали активну участь у наданні методичної та практичної допомоги розробникам цього нормативно-правового акту, виїжджали у відрядження до Республіки Казахстан та із самого початку створення проекту завжди знаходили можливості поділитися власним досвідом з розроблення вітчизняного Господарського кодексу.
Чергове засідання вченої ради розпочалося розглядом питання про рекомендацію до друку монографії «Євразійські інтеграційні процеси та Україна», що підготував в.о. завідувача відділу проблем господарсько-правового забезпечення енергетичної безпеки держави Олександр Ілларіонов.
1 січня 2016 р. набуває чинності «економічна складова» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами – членами, з іншої сторони. Угода про асоціацію за своїм обсягом і тематичним охопленням дійсно є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом.
Як зазначив Олександр Ілларіонов, ЄврАзЕС вийшло за рамки статутної діяльності – формування Митного союзу та Єдиного економічного співтовариства. Поява злагодженої та оформленої на рівні договірно-правової бази політики в сфері промисловості (окремих галузей), транспорту, бюджету, податків і зборів, енергетики і ін. створює підстави очікування змін формату міжнародного торговельного об’єднання та створення більш глибшої інтеграційної структури – Євразійського економічного союзу. Враховуючи це, вже сьогодні потрібно приступати до розроблення стратегії співробітництва України та нового інтеграційного утворення з огляду на значну частку українського експорту та імпорту, що припадає на держави-члени МС. При цьому така угода повинна мати ознаки як угоди про зону вільної торгівлі, так і враховувати специфічні відносини в сфері кооперації промисловості, ВПК і енергетики (з огляду на положення УА та ратифікованих і імплементованих документів ЄС).
Рецензентами цього дослідження – завідувачем сектору проблем господарсько-правового регулювання використання природних ресурсів д.ю.н., с.н.с. Гульнарою Джумагельдієвою та заступником завідувача відділом проблем модернізації господарського права та законодавства д.ю.н., доцентом Русланом Джабраіловим було дано загалом схвальну оцінку монографії, та після доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень вона може бути рекомендована до друку.
З науковою доповіддю на тему «Модернізація інформаційної інфраструктури задля активізації міжрегіонального співробітництва» виступила старший науковий співробітник Луганської філії к.е.н., с.н.с. Ірина Попова:
– Важливою та невід’ємною складовою частиною міжрегіональної співпраці є її інформаційна підтримка. Інформаційна підтримка міжрегіональної взаємодії належить до західноєвропейських традицій. У країнах із давньою історією регулювання міжкордонних процесів з розвиненим законодавством, усі рішення в галузі такої співпраці отримують належний інформаційний супровід, тобто мають відповідне до потреби інформаційне забезпечення. Без такого забезпечення міжрегіональне (транскордонне) співробітництво може бути справою ризикованою і призводити до неочікуваних і негативних результатів. Інформаційний чинник діяльності суб’єктів і учасників міжрегіонального співробітництва та відповідних органів влади, підтримки з боку громадськості й ефективного використання бізнесово-освітніх ресурсів стає нагальною потребою.
(Презентація є доступною для завантаження)
Як ідеться з поданої на наукову доповідь рецензії д.е.н. О.А. Карлової – професора кафедри менеджменту і адміністрування Харківського національного університету міського господарства ім. А.М. Бекетова, у роботі необхідно було б навести джерельно-інформаційну базу інформаційного забезпечення міжрегіонального співробітництва, а під час розгляду функцій інформаційного забезпечення варто зробити розподіл даних функцій між суб’єктами міжрегіонального співробітництва. Однак, незважаючи на зауваження, окремі положення доповіді буде використано у межах викладання навчальних дисциплін «Державне регулювання економіки» та «Державне та регіональне управління» в Харківському національному університеті міського господарства ім. А.М. Бекетова.
Деякі зауваження було висловлено і другим рецензентом – директором Луганської філії д.е.н., професором Інною Заблодською, і після врахування рекомендацій наукова доповідь може готуватися до впровадження у практику діяльності зацікавлених органів влади, перелік яких надалі буде визначено окремо.
Питання екологізації державної регіональної політики було порушено а аналітичній записці, зі стислим викладом якої виступила старший науковий співробітник к.ю.н. Наталія Єремєєва:
– Політика регіонального розвитку передбачає економічне зростання регіонів на основі ефективного використання власного потенціалу та ресурсів, – ішлося у виступі, – за легальним визначенням регіон є територіальною одиницею, базовим елементом системи адміністративно-територіального устрою держави – територією Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Регіон як територія характеризується певним розміщенням компонентів природного, соціального, економічного, культурного середовищ у просторі. Врахування екологічних характеристик – наявних природних ресурсів, стану довкілля – дозволяє виявити екологічні загрози та чинники конкурентоспроможності регіону, забезпечуючи його стабільний розвиток. Таке розуміння регіональної політики кореспондує конституційному принципу підтримання екологічної рівноваги на всієї території країни (ст.16 Конституції України) та змісту статті 360 глави 6 Розділу V Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, якої, зокрема, передбачено інтеграцію екологічної політики в інші сфери політики держави.
Отже, необхідність екологічної складової регіональної політики об’єктивно обумовлена. Засобом реалізації державної політики є організаційний механізм, невід’ємний елементом якого виступає система нормативних актів, що забезпечують регулювання і контроль діяльності суб’єктів відповідних суспільних відносин. Актуальним є завдання оновлення законодавства щодо державної регіональної політики з врахуванням екологічних пріоритетів в умовах обмежених фінансових ресурсів.
(Презентація є доступною для завантаження)
Заступник завідувача відділу проблем модернізації господарського права та законодавства д.ю.н., доцент Руслан Джабраілов у своїй рецензії зазначив належний рівень підготовки аналітичної записки, обґрунтованість висновків і сформульованих авторкою пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства. Аналогічну оцінку дав і другий рецензент – декан факультету заочно-дистанційного навчання Київського університету права НАН України д.ю.н. Ігор Труш.
Далі всі присутні мали нагоду дізнатися цікаві відомості за результатами дослідження за темою «Адаптація законодавства про відходи до права Європейського Союзу: підвищення ефективності механізму», що репрезентував аспірант Інституту Олександр Трегуб у підготовленій ним аналітичній записці.
– Стан адаптації законодавства про відходи до acquis communautaire, – зазначив доповідач, – є незадовільним з огляду на декларативність, непослідовність, внутрішню неузгодженість та фрагментарність цього процесу на етапі партнерства і співробітництва України і ЄС, що негативно відбивається на результативності розглядуваного процесу у його нинішній фазі.
У межах дослідження автором було охарактеризовано правову основу адаптації законодавства про відходи до acquis communautaire, яка, з одного боку, є достатньо об’ємною і розгалуженою, проте, з іншого, містить істотну складову застарілих і неактуальних на даний момент положень. Останнє стосується таких нормативно-правових актів, як Стратегія, що слабо корелюється із Угодою про асоціацію та прийнятим на її виконання Планом з імплементації. Також було сформульовано низку конкретних пропозицій щодо визначення напрямів підвищення ефективності механізму адаптації законодавства про відходи до acquis communautaire.
Рецензентами цього дослідження виступили провідний юрист Веста Малолітнева та в.о. завідувача відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Олександр Ілларіонов.
З викладом основних наукових результатів, які було одержано у межах підготовки аналітичної записки за темою «Адаптація господарської діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва: застосування принципу ЄС «спочатку думай про малий бізнес» виступила провідний юрист Веста Малолітнева:
– В умовах відсутності в Україні послідовності та стабільності нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності встановлення єдиних дат набрання чинності нормативно-правовими актами, які впливатимуть на суб’єктів господарювання, могло б сприяти активізації підприємницької діяльності МСП. У цьому контексті можливо запровадити єдині дати набрання чинності нормативно-правових актів у сфері господарювання у рамках експерименту на фіксований часовий період (1–3 роки) у певній сфері господарської діяльності, за результатами якого може бути прийнято рішення про застосування або навпаки відмови від даного способу набрання чинності нормативно-правових актів, які впливатимуть на суб’єктів господарювання. Для України у контексті приведення вітчизняного законодавства до вимог ЄС кількість таких дат може бути більшою за дві. Сферою, у якій доцільно запровадити єдині дати набрання чинності нормативно-правових актів у сфері господарювання, є охорона навколишнього середовища. Адже у контексті реалізації положень Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема у сфері охорони навколишнього середовища, очікується значне реформування вітчизняного законодавства з питань охорони довкілля з метою відповідності високим стандартам ЄС у цій сфері. У цьому контексті слід зазначити, що виходячи з досвіду країн-членів ЄС адаптація вітчизняного законодавства до права ЄС за напрямом «навколишнє середовище» є одним з найбільш вагомих як за обсягом нормативно-правових актів, так і за потенційною вартістю їх впровадження. Це, у свою чергу, потребуватиме значних ресурсів та зусиль з боку українських МСП і часу для адаптації до нових умов.
(Презентація є доступною для завантаження)
На аналітичну записку подали схвальні рецензії старший науковий співробітник к.ю.н. Анастасія Токунова та в.о. завідувача відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Олександр Ілларіонов.
Під час засідання вченої ради також було розглянуто низку питань організаційного характеру та доведено вимоги розпоряджень керівництва щодо виконання планів науково-дослідних робіт.