До чергового засідання вченої ради науковці Інституту подали чимало цікавих видань, які було підготовлено творчими колективами у межах виконання планів науково-дослідних робіт.
Першою з таких праць стала колективна монографія «Економіко-правові проблеми розвитку великих міст та агломерацій» (керівник авторського колективу – д.е.н., професор Сергій Богачов). У монографії розглянуто теоретико-методичні та прикладні проблеми розвитку великих міст та агломерацій в Україні, включаючи правове та ресурсне забезпечення, планування та фінансування, розподіл повноважень та реалізацію компетенції органів місцевого самоврядування, формування інституційних, організаційних та соціально-трудових умов, врахування дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, особливості сфери надання комунальних, фінансових, соціальних, інформаційно-комунікаційних послуг, функціонування підприємств житлово-комунального комплексу, та розроблено рекомендації щодо подолання вирішення означених проблем.
З результатами дослідження присутніх ознайомила провідний науковий співробітник відділу економіко-правових проблем містознавства д.е.н., с.н.с., доцент Марина Мельникова:
– Великі міста в структурі національної економіки є центрами концентрації людських, виробничих, інвестиційних та інноваційних ресурсів. Від того, наскільки успішно ними вирішуються проблеми реформування і розвитку економіки, залежать результати соціально-економічного розвитку не тільки території їх розташування, але й регіону та країни в цілому.
На підставі аналізу основних тенденцій розвитку великих міст та агломерацій можна дійти висновку про високу актуальність вирішення економіко-правових проблем забезпечення їх розвитку, оскільки за відсутності належної уваги можливе швидке і різке посилення диспропорцій та загострення протиріч як у середині територіальної громади великого міста, так і між територіальними громадами, що складають агломерацію.
Обговорення праці проходило жваво, а велика кількість слушних запитань до доповідача тільки сприяла більш глибокому розкриттю змісту порушеної теми. До дискусії долучилися не лише фахівці-економісти, але і юристи, котрі брали участь у підготовці видання, адже питання, пов’язані із забезпеченням розвитку великих міст і агломерацій, доцільно розглядати з різних точок зору: великі міста й агломерації є джерелами соціальних, демографічних, техногенних та інших механізмів впливу на середовище проживання людини і характеризуються особливо високою динамікою розвитку, яка, у свою чергу, ініціює швидке наростання соціальних проблем, концентрацію фінансових потоків, погіршення екології, а також зміни методів управління економікою території.
Рецензентами дослідження виступили директор Луганської філії д.е.н., професор Інна Заблодська та завідувач кафедри державного управління Національного університету водного господарства та природокористування МОН України д.е.н., професор Ігор Сазонець. Було висловлено окремі зауваження та рекомендації, але водночас зазначено, що вони не знижують науково-практичного значення результатів виконаного дослідження, а підготовлена наукова праця має комплексний характер і буде корисною для співробітників науково-дослідних установ, центральних, галузевих та місцевих органів управління, викладачів, аспірантів і студентів вишів.
З науковою доповіддю за темою «Сучасні організаційні форми співробітництва у межах регіону і міста та їх модернізація» виступила науковий співробітник відділу міжрегіонального співробітництва Луганської філії к.е.н. Світлана Гречана:
– В умовах глобалізації світової економіки прискорення регіонального розвитку потребує активного застосування нових форм співпраці між економічними суб’єктами, особливо за межами території їх звичної діяльності, – зазначила доповідач, – в цьому аспекті актуалізується використання засобів міжрегіонального та транскордонного співробітництва, які є не тільки інструментом розв’язання регіональних проблем та підвищення рівня життя, а й запорукою успішної життєдіяльності держави.
Участь в таких процесах розширює можливості регіонів щодо залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій, створення робочих місць, адаптації до агресивних зовнішніх умов, капіталізації бізнесу та розширення його обсягів, а також сприяє позитивним змінам у фінансовому стані. Це могутній чинник впливу на процес відтворення суспільного продукту та економічного зростання, особливо в напрямках зміцнення ресурсного потенціалу регіонів та підвищення їх конкурентоспроможності.
Зміст запропонованих авторкою висновків викликав значний інтерес аудиторії, і за підсумками обговорення було прийнято рішення направити результати дослідження на адреси відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, а також громадських організацій для впровадження у практичну діяльність.
Загалом схвальну оцінку наукової доповіді було дано й рецензентами – д.е.н., професором Сергієм Богачовим і професором кафедри міжнародної економіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Оленою Вартановою.
Основним і найбільш вагомим результатом дослідження конкурсної тематики Інституту стала підготовлена колективом авторів брошура «Напрями правового забезпечення активізації підприємницької діяльності внутрішньо переміщених осіб», яку представив учасникам засідання заступник завідувача відділу проблем модернізації господарського права та законодавства д.ю.н., доцент Руслан Джабраілов.
У брошурі розкрито окремі аспекти правового забезпечення використання потенціалу малого та середнього підприємництва (МСП) на Донбасі. Надано правову оцінку актам чинного законодавства України та окремим законодавчим ініціативам, спрямованим на вирішення проблеми зайнятості внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Розглянуто засоби економічного стимулювання підприємницької діяльності ВПО та охарактеризовано основні соціально-економічні фактори підприємницької активності таких осіб. Розглянуто правові засади підтримки МСП, правові засоби сприяння вирішенню проблеми забезпечення житлом ВПО. Окрему увагу приділено вивченню досвіду ЄС з питань правового забезпечення активізації господарської діяльності суб’єктів МСП, надання горизонтальної державної допомоги.
На пропоновану до друку брошуру було подано схвальні рецензії від директора Луганської філії Інституту д.е.н., професора Інни Заблодської та від завідувача кафедри правових дисциплін Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка МОН України д.ю.н., професора Олександра Віхрова.
Науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави к.ю.н. Тетяна Гудіма виступила з викладом змісту колективного монографічного дослідження за її участю та з вельми актуальної теми – «Економічна безпека підприємства в умовах рейдерських загроз»:
– Проблеми економічної безпеки як складової національної безпеки протягом останніх двадцяти років залишаються одними з життєво важливих як у справі існування і розвитку України як незалежної, єдиної та могутньої держави, так і у справі наукових досліджень нових напрямів безпекознавства. Ефективність розвитку системи економіко-правових відносин безпосередньо залежить від безпеки діяльності окремих суб’єктів господарювання. При цьому однією з найбільш значущих складових національної безпеки постає економічна безпека, яка, згідно сучасним теоретичним концепціям, нерозривно пов’язана з економічною ефективністю функціонування господарських об’єктів, з економічною незалежністю, стабільністю й безпекою суспільства.
Схвальну оцінку монографії дали і троє рецензентів: завідувач кафедри оподаткування і соціальної економіки Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля д.е.н., професор Калінеску Т.В.; вчений секретар Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н., професор Ляшенко О.М.; завідувач кафедрою обліку та аудиту Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка д.е.н., доцент Погорелов Ю.С.
Провідний науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави д.ю.н., професор Салават Валітов репрезентував аналітичну записку «Вдосконалення правового регулювання розвитку та захисту конкуренції на ринку природного газу»:
– Зобов’язання України перед ЄС щодо реформи ринку газу є одним із ключових елементів наближення газового сектору України до європейських стандартів та має на меті побудову єдиного газового ринку з ЄС, в якому в повному обсязі реалізовано основоположні свободи та забезпечено вільну конкуренцію, як це передбачено газовими директивами ЄС.
Реалізація Україною Другого енергетичного пакету ЄС здійснена у 2010 році з прийняттям Закону «Про засади функціонування ринку природного газу».
Запровадження норм Третього енергетичного пакету ЄС здійснено шляхом прийняття у 2015 році Закону України «Про ринок газу». Його мета – розукрупнення вертикально інтегрованих суб’єктів, таких як НАК «Нафтогаз України», що стане першим кроком у лібералізації ринку газу України та побудові конкурентного та ефективного ринку та надійною основою для повноцінної реформи відносин між його ключовими суб’єктами.
На аналітичну записку було подано рецензії від заступника завідувача відділу проблем модернізації господарського права та законодавства д.ю.н., доцента Руслана Джабраілова та від доцента кафедри адміністративно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України к.ю.н. Наталії Корчак. За підсумками обговорення та з урахуванням побажань рецензентів було прийнято рішення направити результати дослідження для впровадження у практичну діяльність Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та на адресу Національної академії наук України.
Також під час засідання вченої ради було оголошено підсумки атестації наукових працівників, затверджено більше десяти нових тем дисертаційних досліджень аспірантів, здобувачів і докторантів – як з юридичних, так і з економічних наукових спеціальностей, розглянуто низку інших питань наукового та організаційного характеру.
Після завершення засідання відбулися загальні збори трудового колективу, на яких старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави – к.ю.н. Вікторія Сидоренко ознайомила співробітників з перспективами і планами щодо створення профспілкової організації Інституту і тими першочерговими завданнями, що варто вирішити всім гуртом.
