2 грудня 2015 року відбулося засідання Президії Національної академії наук України, в якому взяв участь директор Інституту економіко-правових досліджень д.ю.н., професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України Володимир Устименко.
Серед питань порядку денного першим було заслухано доповідь про стан виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Стратегічні мінеральні ресурси України», з якою виступив академік НАН України Віталій Старостін.
Далі академік НАН України Валерій Смолій репрезентував доповідь «Історико-культурна спадщина України: переміщення, втрати, перспективи повернення».
Також було розглянуто питання про нагородження відзнаками НАН України та почесними грамотами України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України», до якого слово мав академік НАН України В’ячеслав Богданов.
Крім розгляду кадрових і поточних питань, на засіданні Президії НАН обговорили й проблеми, пов’язані з бюджетним фінансуванням установ.
Як повідомляє видання «Дзеркало тижня. Україна», очевидні протиріччя у законі про наукову діяльність та у проекті держбюджету на наступний рік свідчать про те, що рівень координації у виконавчій владі є вкрай незадовільним:
– Закон про держбюджет не повинен визначати основні заходи та етапи реорганізації Національної академії наук України – головної наукової установи країни. Це – нонсенс з юридичної точки зору, – таку думку в коментарі DT.UA висловив Ігор Єгоров, доктор економічних наук, професор, зав. відділом інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАНУ, експерт ЮНЕСКО з проблем статистики науки та інновацій.
Напередодні Міністерством фінансів України було оприлюднено проект закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік», в якому (ст. 30) йдеться про реорганізацію національних галузевих академій наук шляхом їх приєднання до Національної академії наук України. При цьому Міністерство освіти і науки України визначено головним розпорядником бюджетних коштів, а НАН України – відповідальним виконавцем.
Кабінет Міністрів повинен до 1 січня 2016 року, тобто за місяць (!), забезпечити передачу всіх закладів, установ, організацій, що входять до складу галузевих академій, а до 1 серпня 2016 року «…вжити заходів щодо оптимізації мережі установ, закладів, організацій, чисельності їх працівників, зокрема, реорганізації, об’єднання, ліквідації неефективних закладів, установ та організацій чи припинення їх діяльності».
За словами Ігоря Єгорова, стаття 30 проекту держбюджету-2016 суперечить як чинному закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», так і закону, що був прийнятий Верховною Радою у другому читанні 26 листопада 2015 року. Він нагадує, що у новій версії закону нічого не сказано про ліквідацію п’яти державних академій та злиття їх з НАНУ, а також про передачу Міносвіти повноважень щодо фінансування.
– На жаль, в Україні поки що не склалася система, що дозволяє на рівні всієї країни більш-менш об’єктивно визначити напрями проведення (і фінансування) досліджень і розробок. Значною мірою така робота проводиться саме в НАНУ. Але це здійснюється через систему наукових рад, до складу яких входять представники інших секторів науки, промисловості та профільних міністерств і відомств. В Національній академії наук зосереджено понад 90% українських видань, що входять до найпрестижнішої світової бази даних наукових публікацій Thomson-Reuters.
Це, зокрема, свідчить про те, що НАН України залишається центром, де акумулюються якісні знання про найперспективніші напрями досліджень. Навряд чи передача МОН відповідних повноважень щодо прийняття рішень в частині визначення пріоритетів у фінансуванні науки призведе до позитивних результатів, – вважає Ігор Єгоров, – може, варто було би почати скорочення з “непрофільних” міністерств та відомств, а не з організацій, що безпосередньо задіяні у сфері досліджень і розробок?