До чого призводить ігнорування думок і висновків юристів-науковців під час розробки та здійснення експертизи нормативно-правових актів?

Чергове засідання Київського регіонального центру НАПрН України  відбулося 3 грудня 2015 р., і цього разу зустріч учених було присвячено обговоренню стану справ, який склався в Україні у сфері нормотворчості.

IMG_0943

Серед присутніх був експерт проекту ЕСЕ «Підтримка реформ у сфері юстиції», професор Вільнюського університету Г. Шведас, а також члени академії.

Від Інституту економіко-правових досліджень НАН України участь у роботі засідання взяв директор, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, член-кореспондент НАПрН України Володимир Устименко.

IMG_0944

Учасники зустрічі зауважили, що в Україні набувають характеру загрозливої тенденції факти ігнорування думок і висновків юристів-науковців під час розробки та здійснення експертизи нормативно-правових актів. Стосовно  цього навіть запрошений експерт пан Г. Шведас звернув окрему увагу на те, що в Європейському Союзі такий стан справ був би просто неможливий. Члени академії дійшли спільного висновку про необхідність ухвалення окремого закону про нормативно-правові акти, який варто було би так і назвати – наприклад, «Про Закони». Йшлося також і про роль Міністерства юстиції України в цій справі, зокрема про чинники, що свідчать про невиконання цим профільним міністерством покладених на нього завдань.

IMG_0945

У своєму виступі Володимир Устименко зазначив, що прикладом ігнорування Мін’юстом законодавства і елементарної логіки є ініціатива про скасування Господарського кодексу України, оскільки цей інститут не є  інституціалізованим у законодавстві, а згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні службовці та всі відповідні державні структури можуть робити тільки те, що встановлено законами України. Не відповідає це і Закону  України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким у ст. 1 передбачено механізм аналізу ефективності акту законодавства, однак жодного аналізу проведено не було, принаймні жодних матеріалів із цього питання надано не було. Крім того, сам підхід розробника – Мін’юсту, до оприлюднення «ініціативи» демонструє закритість, кулуарність, заборону на іншу точку зору. За результатами обговорення було прийнято рішення про продовження співпраці науковців у даному напрямі.