25 жовтня 2017 року відбулось чергове засідання Президії Національної академії наук України, за участю В.А. Устименка – директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України, члена-кореспондента НАПрН України, доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста України, заступника академіка-секретаря Відділення економіки НАН України.
На Засіданні було заслухано та обговорено доповідь директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України члена-кореспондента НАН України О.П. Федорова “Про цільову програму наукових досліджень НАН України “Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020 ERA-PLANET” (ERA-PLANET/UA)”. Президією НАН України було відзначено важливість і актуальність участі України у створенні європейського дослідницького простору в галузі космічних інформаційних систем. Спільні плани європейських країн щодо їх внеску до створюваної Глобальної системи спостережень за планетою Земля (система GEOSS) відповідають сучасним пріоритетам світової спільноти з напрацювання нових інструментів та методів досягнення умов сталого розвитку. Етапи створення системи GEOSS передбачені у десятилітньому плані її впровадження на 2016-2025 рр., а програма Горизонт-2020 визначила європейський внесок у цей план. Серед усіх консорціумів, створених у світі для реалізації системи GEOSS, значну роль відіграє європейський проект ERA-PLANET, оскільки він об’єднує майже всі країни Європи (близько 40 організацій). Важливою є й участь українських учених у запланованих роботах, яка базується на успішних пілотних проектах з моніторингу аграрних ресурсів та стихійних лих.
Реалізація проекту ERA-PLANET стане революційним проривом у ефективності використання даних космічних та наземних спостережень. Пріоритетним завданням команд науковців є побудова нової методичної бази, яка поєднує цілі та індикатори сталого розвитку з істотними змінами, що характеризують досліджувані геосистеми і мають одержуватись із даних спостережень різної природи. Кінцевою метою проекту є створення такого інформаційного продукту, який на практиці використовуватимуть державні органи управління та міжнародні організації. З 1 вересня цього року повному обсязі набула чинності Угода про асоціацію між Україною, і запропонована нова Цільова програма «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проекту Горизонт-2020» сприятиме процесу євроінтеграції України у сфері безпеки та екологічного моніторингу.
Друга доповідь “Сучасні уявлення про контурну структуру водного середовища та нові підходи до моніторингу Чорного та Азовського морів”, яка була заслухана та обговорена на засіданні Президії НАН, була представлена директором Державної установи “Інститут морської біології НАН України, членом-кореспондентом НАН України Б.Г. Александровим. У доповіді було наголошено на розробці оригінальної методології визначення екологічної цінності морських охоронних територій з урахуванням європейських стандартів екологічних-класів. На цій основі надані практичні рекомендації та обґрунтування щодо створення нових природоохоронних територій, розширення вже існуючих об’єктів, а також підвищення їх охоронного статусу. Визначено, що загальна площа морських акваторій України, які охороняються, становить 6 090 км2, що дорівнює 11% площі її територіальних вод і складає 82% всіх природоохоронних акваторій шельфу Чорного моря. Крім того, було обґрунтовано межі прибережних морських і перехідних вод України відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви.
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України доповів академік НАН України В.Л. Богданов.
Також на засіданні було розглянуто ряд поточних питань, зокрема про хід підготовки та видання рекламного каталогу “Перспективні науково-технічні розробки НАН України”, та низку кадрових і організаційних питань.
За результатами розгляду були прийняті відповідні постанови.