Координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов провів 12 грудня 2017 р. в Києво-Могилянській бізнес школі (kmbs) презентацію здобутків судової реформи в Україні.
Як заступник Голови Адміністрації Президента України, О.Філатов володіє повною інформацією про стан судової системи та подальші напрями її реформування.
У обговоренні судової реформи в Україні взяв участь аспірант Інституту економіко-правових досліджень НАН України Семен Яценко.
Семен Яценко підняв тему нової моделі співпраці судів господарської юрисдикції із Конституційним Судом України. За новим Господарським процесуальним кодексом господарський суд не застосовує законодавчий акт, котрий, на думку суду, суперечить Конституції України, та звертається до Верховного Суду з метою підготовки подання до Конституційного Суду України.
Даний інститут є новим для господарського процесу та був запозичений із цивільного процесу. Відмінністю нової моделі є те, що суд не зупиняє провадження, як у цивільній справі за попереднім Цивільним процесуальним кодексом, а у випадку наступного визнання «сумнівного» законодавчого акта конституційним, справа підлягатиме перегляду тим же судом.
На думку Семена Яценка, такий алгоритм не є виправданим з точки зору принципу правової визначеності та принципу законності.
Проте О.Філатов не погодився із озвученою оцінкою, і зауважив, що на його думку, запропонований механізм є більш зручним та дозволяє економити процесуальний час.
Також з поміж іншого, О.Філатов згадав зміни підходу поширення юрисдикції судів України – не на всі правовідносини, а на всі правові спори. На думку О.Філатова, такий підхід дозволяє розвантажити суди та звільнити їх від не характерних для них справ.
На думку Семена Яценко, такий підхід «вилучає» із судового процесу такі форми проваджень як наказне та окреме, тому попередня редакція Конституції була більш влучною. О.Філатов зазначив, що згідно з Конституцією суди можуть розглядати і «інші справи» у визначених законом випадках, а зміна редакції Конституції мала на меті, в першу чергу, окреслити нову ідеологію щодо судочинства в державі.
Реформа вітчизняного судочинства є першочерговим завданням для держави та полягає у впровадженні та апробації нових механізмів, надати оцінку яким можна буде лише із плином часу.