1 червня 2018 р. директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України Володимир Устименко та старші наукові співробітники відділу господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки Анастасія Токунова та Наталія Герасименко взяли участь у черговому етапі польових досліджень відповідно до тематики Спільного науково-дослідницького проекту Інституту економіко-правових досліджень НАН України, Асоціації вчених – внутрішньо переміщених осіб і Фонду Фрідріха Еберта «Економіко-правові засоби стимулюючого впливу на розвиток Донбасу».
Зустрічі відбувалися в містах Краматорськ і Селидове Донецької області. У ході їх проведення відбулися консультації з представниками органів місцевої влади, бізнесу та громадських організацій, які займаються представництвом інтересів підприємців тощо.
У м. Краматорськ першим було здійснено візит до Донецької торгово-промислової палати (ТПП). Зустріч відбувалася із Президентом ТПП Севост’яненко Ельвірою Зейдулахівною та Віце-президентом Ануфрієвим Максимом Юрійовичем.
До основних проблем соціально-економічного розвитку регіону було віднесено недостатній розвиток малого та середнього бізнесу. ТПП грає важливу роль для розвитку даної галузі (так, найбільш затребуваними послугами виявилися освітні, посередницькі (допомога у проведенні переговорів), правові, допомога у пошуку нових ринків збуту тощо).
Також увагу Донецька ТПП приділяє питанню активізації внутрішньо переміщених осіб у регіоні, зокрема, через залучення їх до підприємництва. Було відзначено, що люди, яким допомагають опанувати нову справу або розширити наявний бізнес, стають набагато більш впевненими у собі через можливість самореалізації.
Її співробітники беруть участь у формуванні напрямів стратегічного розвитку регіону (наприклад, вони брали участь у регіональному плануванні роботи міжнародних організації, зокрема, ПРООН).
Другим став візит до Клубу підприємців Краматорська (КПК), із відвіданням Заводу автогенного устаткування «ДОНМЕТ». Зустріч відбулася із Сергієнком Володимиром Олександровичем, одним із засновників КПК, директором Заводу автогенного устаткування «ДОНМЕТ».
Однією із головних проблем, із якими стикається бізнес, було названо занадто суворе регулювання дозвільних процедур, що в окремих випадках унеможливлює ведення господарської діяльності. Як приклад було наведено спробу підключення електропостачання до нежитлового приміщення для використання його у виробничих цілях, яку підприємство не може завершити з 2016 року через значну кількість вимог. Більше того, організації, які мають видавати дозволи, не скоординовані між собою та висувають взаємно суперечливі вимоги щодо форми та суті таких документів.
Стосовно допомоги місцевої влади, було відзначено позитивний досвід підтримки підприємців у Донецькому регіоні через програму Український Донецький Куркуль. Про це зазначила і представниця місцевого бізнесу м. Селидове Ірина Полгородник, яка вже неодноразово брала участь у конкурсному відборі проектів даної програми та вигравала. Також пані Ірина поділилася своїм успішним досвідом перемоги у інших чотирьох грантах. На зустрічі з представниками малого бізнесу м. Селидове обговорювали баченням причин, які стримують розвиток малих та середніх підприємств, а також щодо відсутності стимулів виходу бізнесу з «тіні».
Відвідування м. Селидове припало саме на той час, коли гірники шахт «Україна», «Котляревська» та 1/3 «Новогродівська», які входять до складу ДП «Селидіввугілля», вже більше тижня відмовляються спускатися в шахту. А 30 травня на центральній площі Селидового відбувся мітинг гірників стосовно погашення заборгованості по зарплаті (на день мітингу виплачена лише частина за березень). Також піднімалось питання відсутності коштів на оснащення нових лав.
У рамках науково-дослідницького проекту у приміщенні Селидівської міської ради відбулася зустріч представників нашого Інституту з Першим заступником міського голови м. Селидове Інною Василівною Терещенко, начальником фінансового управління Селидівської міської ради Тетяною Борисівною Рогозою, головним спеціалістом відділу економічного і соціального розвитку Селидівської міської ради Оленою Олександрівною Надєєвою, завідуючим сектором з питань додержання законодавства про працю міської ради Олександром Валерійовичем Боярінцевим, а також головним економістом ДП «Селидіввугілля» Тамарою Василівною Козачок, директором Селидівського міського центру зайнятості Галиною Олександрівною Головченко, начальником Управління соціального захисту населення міської ради Інною Миколаївною Гришковою, заступником начальника Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Наталією Вікторівною Кондаковою,головним спеціалістом ЦОП Селидівського відділення Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та іншими.
Оскільки м. Селидове є монофункціональним містом, а вугільна галузь – ведуча (в загальному обсязі реалізації промислової продукції складає 89,3 %), тому й питання стимулювання її розвитку та проблеми вугільних підприємств посіли першочергове місце серед обговорюваних.
Беручи до уваги результати попереднього спільного проекту з Фондом Фрідріха Еберта відносно досвіду створення та розвитку об’єднаних територіальних громад на Сході України, представниками Селидівської міської ради були озвучені проблеми, з якими вони зіткнулисяу процесі децентралізації влади, тому що за паспортом Селидівської територіальної громади до її складу входять 3 міста (Селидове – 24,9 тис. ос., Гірник – 11,8 тис. осіб, Українськ – 11,9 тис. осіб) і 5 селищ міського типу (Курахівка – 2,8 тис. осіб, Гостре – 0,6 тис.осіб, Цукурине – 1,9 тис.осіб, Комишівка – 0,4 тис.осіб, Вишневе – 0,2 тис.осіб), а про такі випадки у нових нормативно-правових актах щодо об’єднаних територіальних громад нічого не зазначено.
Також у м. Селидове відбулася зустріч з координатором руху «Сильні громади» у Селидовому Олександром Цахнівим, який поділився своїм баченням стосовно засобів стимулюючого впливу на розвиток міста та чинників, які його стримують, виходячи зі своєї практики моніторингу діяльності місцевої влади,завдяки активній адвокації. Від координатора руху ми також дізналися про перші результати діяльності Бюджету участі (Громадського бюджет). Так з міського бюджету 2017 року виділили 750 тис. грн на реалізацію проектів, що передбачали створення більш комфортного публічного середовища на основі поданих від мешканців міста проектних заявок.
Крім визначення проблем, на всіх зустрічах було окреслено і значну кількість пропозицій щодо їх подолання, аналізу та систематизації яких і буде найближчим часом присвячено роботу в рамках Проекту.