23 травня 2019 року відбулась вже VI зустріч Парламентсько-Громадської платформи «На шляху до належного врядування: п’ять років реформ у секторі цивільної безпеки України», організована Консультативною Місією Європейського Союзу в Україні. Від Інституту економіко-правових досліджень НАН України за запрошеннями на Зустрічі були присутні заст. зав. відділом господарсько-правових досліджень проблем економічної безпеки О.Ю. Ілларіонов та провідн. наук. співробітник цього ж відділу А.Є. Санченко.
Із вступними промовами виступили Кястутіс Ланчінкас (Голова Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні), Анніка Вайдеманн (Заступник Голови Представництва Європейського Союзу в Україні), Тетяна Ковальчук (Заступник міністра внутрішніх справ України), Ганна Гопко (Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах), Александер Вінников (Голова Представництва НАТО в Україні) та Денис Монастирський (представник команди Президента України Володимира Зеленського). Анніка Вайдерман зупинилася на оцінці реформ в сфері безпеки. За її словами, при цьому додержання принципу верховенства права є необхідною умовою, вдале реформування сектору безпеки підвищить інвестиційну привабливість України. Мета реформи – зниження кількості злочинів в економічній сфері. Тетяна Ковальчук на голосила, що результати реформ не є статичними, тим більше в умовах зовнішніх та внутрішніх викликів. Значення інститутів громадянського суспільства у створенні безпекового середовища важко переоцінити, тож залучення громадськості до розробки нової Стратегії національної безпеки є необхідним, розробка нової такої Стратегії вже на часі. Ганна Гопко відмітила, що пакет законопроектів щодо забезпечення розбудови безпекового середовища скоріше за все вже доведеться розглядати новому складу Верховної Ради, нажаль, багато з корисним законопроектів так і не знайшли підтримки в стінах ВР, або взагалі не були розглянуті. Прискорити відповідні процеси у ВР необхідно до Саміту НАТО в Лондоні у грудні цього року, тож особливої уваги слід приділити проектам, розробленим за участю міжнародних партнерів. Реформи у безпековому секторі надали можливість зупинити агресію РФ, до того ж, потрібно інтенсивніше впроваджувати положення Угоди про асоціацію з ЄС. До всіх викликів додалися ще й політичні, пов’язані з новими призначеннями новообраного Президента України та сумніви у фаховості цих осіб. Також існує проблема саботажу реформ безпекового середовища. Александер Вінников відзначив важливість імплементації положень Угоди про асоціацію, її безпекових положень. Важливо не упустити існуючі сучасні можливості реформ і трансформацій. Важливо також не упустити унікальну політичну та консультативну підтримку іноземних партнерів у всіх сферах реформ, в т.ч. й безпекового середовища.Денис Монастирський, до якого була прикута найбільша увага ЗМІ та експертного середовища, відзначив 1) необхідність не просто оновлення, а розробки принципово нової Стратегії національної безпеки, 2) створення передбаченої законодавством Спеціальної комісії ВР України щодо контроля над правоохоронними органами за новими стандартами, 3) реформа СБУ на засадах вже нового, прийнятого у майбутньому відповідного Закону, 4) зміни у процесуальному законодавстві, адже останні зміни здатні призвести до суттєвих ударів по безпековому середовищу України, 5) реформа дорожнього руху – недооцінений напрям сектору безпеки, проблеми в цій сфері вже прямо загрожують національній безпеці України з огляду на щорічну кількість жертв, 6) необхідність прийняття законопроекту про незаконне збагачення.
Надалі відбувалися експертні дискусії, розбиті на тематичні блоки.
Дискусія 1. «Закон про національну безпеку: рік по тому. Поточний стан та перспективи». Новий закон про національну безпеку створює законодавчу базу для роботи органів системи безпеки в Україні на євроатлантичних і демократичних засадах. Його своєчасна та ефективна імплементація є надзвичайно важливою для реформи сектору цивільної безпеки в Україні, особливо у сферах посилення парламентського контролю, реформи Служби безпеки України, а також розробки ефективної системи захисту секретної інформації. Якою мірою були досягнуті поставлені завдання та цілі? Якими будуть наступні кроки у реформі системи національної безпеки в Україні? (модератор – Богдан Крикливенко, співзасновник Українського інституту з прав людини). З промовами виступили та відповіли на питання: Олександр Литвиненко (Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України), Тетяна Ковальчук (Заступник міністра внутрішніх справ України), Вадим Поярков (Заступник Голови Служби безпеки України), Андрій Левус (Народний депутат України, Голова підкомітету з питань державної безпеки, Комітет ВР з питань національної безпеки і оборони), Олена Галушка (Керівник міжнародного відділу Центру протидії корупції), Кіт Бін (Керівник Відділу з політичних і військових питань, Посольство США в Україні), Ендрю Катберт (Радник з парламентських справ, Представництво НАТО в Україні) та Фредрік Весслау (Заступник голови КМЄС в Україні).
Дискусія 2. «Нові інституції, нові структури в секторі цивільної безпеки України – старі виклики?» Для підвищення здатності виявлення українською правоохоронною і судовою системами злочинів та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності в Україні були створені нові органи та нові структурні підрозділи в існуючих інституціях. Перед всіма ними постають схожі виклики, що мають відношення до етапу становлення, включно з питаннями передачі повноважень та компетенцій, зміцнення інституційної спроможності, людських ресурсів тощо. Наскільки ці органи та підрозділи є ефективними та які подальші дії необхідні для підняття української правоохоронної системи до рівня очікувань громадськості? (модератор – Олександр Лємєнов, головний експерт антикорупційної групи Реанімаційного Пакету Реформ, засновник StateWatch). З промовами виступили та відповіли на питання: Сергій Князєв (Голова Національної поліції України), Роман Труба (Директор Державного бюро розслідувань), Антон Геращенко (Народний депутат України, секретар Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності), Станіслав Кравченко (Голова Касаційного кримінального суду), Євгенія Закревська(адвокат, правозахисниця) та Удо Моллєр (Керівник операційного департаменту КМЄС в Україні).
Дискусія 3. На шляху до справедливої та ефективної системи кримінальної юстиції? Україна докладає зусиль для підвищення ефективності органів досудового розслідування, поліпшення внутрішньої координації та співпраці між правоохоронними органами, а також їх взаємодії з судами, підтримки незалежності прокуратури та судової влади. Якою мірою ці зусилля сприяли створенню справедливої та ефективної системи кримінальної юстиції? Які мають бути наступні кроки? (модератор – Андрій Черноусов, заступник голови Правління Харківського інституту соціальних досліджень). З промовами виступили та відповіли на питання: Дмитро Сторожук (Перший Заступник Генерального прокурора України), Валерій Карпунцов (Народний депутат України, Комітет ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності), Лев Кишакевич (суддя Касаційного кримінального суду), Деніс Пефтієв (начальник Управління кримінального аналізу Національної поліції України), Євген Крапивін (юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, експерт Реанімаційного Пакету Реформ) та Фабіан Ловеберг (керівник відділу верховенства права КМЄС в Україні).
Підсумки VI зустріч Парламентсько-Громадської платформи підбив Кястутіс Ланчінкас (Голова Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні).